ЗМІНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ, ЯКИМИ ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ЗАКРІПИЛА ГНУЧКИЙ ГРАФІК РОБОЧОГО ЧАСУ ТА ДИСТАНЦІЙНУ РОБОТУ

/in , /by

Верховна Рада України на позачерговому засіданні ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантійспрямованих у зв’язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)».

Цим законом внесені зміни до Кодексу законів про працю України. Зокрема, визнано обов’язковим укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну)  роботу.

За погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватись гнучкий режим робочого часу на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу так і згодом.

На час загрози поширенню епідемії, пандемії та (або) на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

Гнучкий режим робочого часу – це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.

Гнучкий режим робочого часу може передбачати:

  1. фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки; при цьому може передбачатись поділ робочого дня на частини;
  2. змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;
  3. час перерви для відпочинку і харчування.

Облік робочого часу забезпечується власником підприємства. установи, організації або уповноваженим ним органом.

Гнучкий режим робочого часу, як правило, не застосовується на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, при багатозмінній організації роботи, а також в інших випадках, обумовлених специфікою діяльності, коли виконання обов’язків працівником потребує його присутності в чітко визначені правилами внутрішнього трудового розпорядку години роботи (торгівля, побутове обслуговування населення, вантажно-розвантажувальні роботи, робота транспорту, інше) або коли такий режим є несумісним з вимогами щодо безпечних умов праці.

У разі виробничо-технічної необхідності та/або для виконання невідкладних чи непередбачуваних завдань власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган може тимчасово (на термін до одного місяця протягом календарного року) застосовувати до працівників, яким установлено гнучкий режим робочого часу, загальновстановлений на підприємстві, в установі, організації графік роботи. При цьому норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.

У разі відрядження на працівника поширюється режим робочого часу того підприємства (установи, організації), до якого (якої) його відряджено.

Застосування гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.

Дистанційна (надомна) робота – це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.

При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.

Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та строки, визначені діючим трудовим договором.

Провідний юрисконсульт                                                         Віра Малкова

АЛГОРИТМ ДІЙ ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я НА ПЕРІОД РОБОТИ ПІД ЧАС ЕПІДЕМІЇ ЗАХВОРЮВАННЯ НА КОРОНАВІРУСНУ ІНФЕКЦІЮ COVID -19

/in , /by

Спільно з медичним директором, відповідальною особою з цивільного захисту, головою комісії з інфекційного контролю та завідувачами всіх служб та відділень розробити:

1.1. План дій керівництва закладу на період епідемії.

1.2. Програму навчання щодо надання медичної допомоги хворим на коронавірусну інфекцію для лікарів.

1.3. Програму навчання щодо надання медичної допомоги хворим на коронавірусну інфекцію для середнього медичного персоналу.

1.4. Програму навчання щодо дій під час надання медичної допомоги хворим на коронавірусну інфекцію для молодшого медичного персоналу.

1.5. Програму навчання щодо дій під час надання медичної допомоги хворим на коронавірусну інфекцію для господарчого персоналу.

1.6. Інструкцію з охорони праці для лікарів під час надання медичної допомоги хворим на коронавірусну інфекцію. В інструкції вказати найменування ЗІЗ, які використовувати під час роботи, порядок їх надягання, терміни використання, зняття та утилізації.

1.7. Інструкцію з охорони праці для середнього медичного персоналу під час надання медичної допомоги хворим на коронавірусну інфекцію. В інструкції вказати найменування ЗІЗ, які використовувати під час роботи, порядок їх надягання, терміни використання, зняття та утилізації.

1.8. Інструкцію з охорони праці для молодшого медичного персоналу під час надання медичної допомоги хворим на коронавірусну інфекцію. В інструкції вказати найменування ЗІЗ, які використовувати під час роботи, порядок їх надягання, терміни використання, зняття та утилізації.

1.9. Інструкцію з охорони праці для електромонтерів щодо дій під час епідемії. В інструкції вказати найменування ЗІЗ, які використовувати під час роботи, порядок їх надягання, терміни використання, зняття та утилізації.

1.10. Інструкцію з охорони праці для слюсарів-сантехніків щодо дій під час епідемії. В інструкції вказати найменування ЗІЗ , які використовувати під час роботи, порядок їх надягання, терміни використання, зняття та утилізації.

1.11. Інструкцію з охорони праці для ліфтерів щодо дій під час епідемії. В інструкції вказати найменування ЗІЗ, які використовувати під час роботи, порядок їх надягання, терміни використання, зняття та утилізації.

1.12. Інструкцію з охорони праці для прибиральників службових приміщень щодо дій під час епідемії. В інструкції вказати найменування ЗІЗ, які використовувати під час роботи, порядок їх надягання, терміни використання, зняття та утилізації.

1.13. Інструкцію з охорони праці для сторожа щодо дій під час епідемії. В інструкції вказати найменування ЗІЗ, які використовувати під час роботи, порядок їх надягання, терміни використання, зняття та утилізації.

1.14. Інструкцію з охорони праці для водія автотранспортних засобів щодо дій під час епідемії. В інструкції вказати найменування ЗІЗ, які використовувати під час роботи, порядок їх надягання, терміни використання, зняття та утилізації.

2. Спільно з медичним директором, відповідальною особою з цивільного захисту, головою комісії з інфекційного контролю та завідувачами всіх служб та відділень розробити та подати на затвердження проект наказу про:

2.1.Затвердження Плану дій керівництва закладу на період епідемії.

2.2. Затвердження Програм навчання працівників закладу щодо дій під час надання медичної допомоги хворим на коронавірусну інфекцію.

2.3. Затвердження інструкцій з охорони праці, зазначених в п. п. 1.6.-1.14.

2.4. Затвердження переліку посадових осіб, які проводитимуть навчання та інструктаж працівників за затвердженими програмами та інструкціями.

2.5. Про проведення обов’язкового позачергового та періодичного інструктажу з охорони праці всіх працівників закладу в зв’язку із роботою в умовах  епідемічної ситуації.

2.6. Про обов’язкове страхування медичних працівників від захворювання на коронавірусну інфекцію під час надання медичної допомоги хворим на цю інфекцію.

3. Спільно з медичним директором, відповідальною особою з цивільного захисту та головою комісії з інфекційного контролю розробити:

3.1.Положення про розслідування випадків захворювання медичних працівників на коронавірусну інфекцію.

4. Спільно з медичним директором, відповідальною особою з цивільного захисту та головою комісії з інфекційного контролю розробити  та подати на затвердження проект наказу про:

4.1. Затвердження Положення про розслідування випадків захворювання медичних працівників на коронавірусну інфекцію.

4.2. Затвердження складу комісії з розслідування випадків захворювання на коронавірусну інфекцію медичних працівників під час надання медичної допомоги хворим на коронавірусну інфекцію.

Для здійснення роботи пропонуємо керуватися:

– наказами МОЗУ від 17.02.2020 №366, від 25.02.2020 №552; від 28.03.2020 №722;

– наказами ДОЗ ДОДА від 31.01.2020 №123/0/197-20; від 18.02.2020 № 201/0/197-20; від 04.03.2020 №282/0/197-20; від 10.03.2020 №314/0/197-20; від 16.03.2020 №329/0197-20;

 – рішенням Дніпропетровської регіональної комісії з питань ТЕБ і НС від 16.03.2020р протокол №9.

Інспектор з охорони праці                                                     О. Драган

СТРАХОВІ ВИПЛАТИ У РАЗІ НАСТАННЯ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ НА ВИРОБНИЦТВІ АБО ПРОФЕСІЙНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ

/in , , /by

Призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105 (далі – Закон № 1105).

Відповідно до статті 1 Закону № 1105 страховий випадок за соціальним страхуванням від нещасних випадків – це нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці.

Страхові виплати

Страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232 «Про затвердження Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».

Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Страхові виплати складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі – щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім’ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України.

У разі настання страхового випадку Фонд здійснює наступні виплати:

1) допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

2) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

3) щомісячну страхову виплату в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого (далі – щомісячна страхова виплата);

4) страхову виплату потерпілому у розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу нижчеоплачувану роботу;

5) щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого;

6) відшкодування вартості ритуальних послуг, пов’язаних з похованням померлого.

Справа про страхові виплати потерпілого формується за бажанням потерпілого в управліннях (відділеннях) Фонду соціального страхування України за місцем знаходженням страхувальника або за місцем його проживання.

Експерт з питань соціального захисту

та пенсійного забезпечення                                                      Каралецька Н.Ф.

+38068650 9251

ФЕДЕРАЦІЯ ПРОФЕСІЙНИХ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ

/in , /by

ЗАХИСТ ТРУДОВИХ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ – ВАЖЛИВЕ ЗАВДАННЯ ПРОФСПІЛОК

У зв’язку із оголошенням в окремих областях та місті Києві режиму надзвичайної ситуації протягом останніх декількох діб на телефонну «гарячу лінію» ФПУ надходять звернення громадян щодо фактів примусу з боку окремих роботодавців до написання працівниками заяв про відпустку без збереження заробітної плати або звільнення з роботи за власним бажанням. Такі дії роботодавців є порушенням законодавства і потребують відповідного реагування профспілок.

При цьому слід зважити на наступне.

Кодекс цивільного захисту України визначаєнадзвичайну ситуаціюяк обстановку на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності.

З умовами запровадження надзвичайної ситуації можна ознайомитися на інфографіці, яку МВС розмістило на своїй сторінці у Facebook.

З даної інфографіки зрозуміло, що режим надзвичайної ситуації зобов’язує суб’єктів господарювання, розташованих на територіях запровадження надзвичайної ситуації, зупинити свою діяльність. У таких випадках, вирішуючи питання щодо зайнятості персоналуна цей час, роботодавці мають обов’язково додержуватись законодавства про працю.

Зокрема, їм слід враховувати, що відпустка без збереження заробітної плати відповідно до статті 26 Закону України «Про відпустки» надається лише за згодою сторін. Тобто, для її оформленняроботодавцю необхідно мати особисту заяву працівника. Примушування працівників писати таку заяву є порушенням законодавства.

З метою захисту прав членів профспілок, у разі їх звернення про спонукання до написання заяв про безоплатні відпустки, профспілковим комітетам слід реагувати на такі факти і вимагати від роботодавців припинення порушення трудового законодавства.

Також рекомендуємо профспілковим комітетам пропонувати роботодавцямоголошувати простій на тих підприємствах, в установах та організаціях, які зупиняють свою роботу в зв’язку із карантином. Відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) простій -це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.Запровадження простою не вимагає згоди працівника. Це питання вирішується роботодавцем за погодженням з первинною профспілковою організацією або з представником трудового колективу, у разі її відсутності.

Згідно з частиною третьою статті 113 КЗпП за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігатиметься середній заробіток.

На тих підприємствах, робота на яких не зупинятиметься на час карантину (збезперервним циклом), профспілкові комітети мають пропонувати роботодавцямзастосовувати, за можливості, дистанційну форму праці та (або) гнучкий режим робочого часу, запроваджувати режим роботи на умовах скороченого та неповного робочого часу з урахуванням вимог, визначених законодавством, а також максимально надавати сприяння реалізації права працівників на отримання, за їх проханням, оплачуваних відпусток.

Також важливо вимагати від роботодавця безоплатного забезпечення працівників, які залишатимуться на роботі, засобами індивідуального та колективного захисту, зокрема, захисними масками та рукавичками, мийними та знешкоджувальними, антисептичними та дезінфікуючими засобами, проінформувати працівників про необхідні профілактичні заходи, організувати максимально безпечну доставку працівників до місця роботи та у зворотньому напрямку тощо.

Принагідно інформуємо, що згідно з підпунктом 4 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року№ 530-IXна період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)проведення органами Державної служби України з питань праці (Держпраці)планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заборонено. У зв’язку із ситуацією, що склалась, нажаль, не проводяться також і позапланові заходи нагляду (контролю).

Разом з тим, у разі необхідності, в інтересах членів профспілок профспілкові комітети можутьзвертатися за консультаціями до Держпраці за телефоном 044 288 10 00 або до територіальних управлінь Держпраці за телефонами:

Управління Держпраці у Вінницькій області – 0432 67 29 80

Управління Держпраці у Волинській області – 0332 71 74 76

Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області – 0567 22 28 33

Головне управління Держпраці у Донецькій області – 0623 52 18 59

Управління Держпраці у Житомирській області – 0412 34 68 70

Управління Держпраці у Закарпатській області – 0312 67 12 42

Головне управління Держпраці у Запорізькій області – 0617 08 75 07

Управління Держпраці в Івано-Франківській області – 0342 75 22 29, 0342 78 69 26

Головне управління Держпраці у Київській області – 068 422 48 75

Управління Держпраці у Кіровоградській області – 0522 32 02 83, 0522 32 04 30

Головне управління Держпраці у Луганській області – 0645 17 37 49

Головне управління Держпраці у Львівській області – 0322 35 76 73

Управління Держпраці у Миколаївській області – 0512 50 01 34

Головне управління Держпраці в Одеській області – 0487 05 40 78

Управління Держпраці у Полтавській області – 0532 56 40 76

Управління Держпраці у Рівненській області – 0362 63 60 70

Управління Держпраці у Сумській області – 0542 22 55 02

Управління Держпраці у Тернопільській області – 0352 25 45 09

Головне управління Держпраці у Харківській області – 0577 57 44 82, 0577 76 67

Головне управління Держпраці у Херсонській області -0552 49 06 30

Управління Держпраці у Хмельницькій області – 0382 65 64 48

Управління Держпраці у Черкаській області – 0472 33 68 64

Управління Держпраці у Чернівецькій області – 0372 55 37 24

Управління Держпраці у Чернігівській області – 0462 67 75 09

Необхідну консультативну правову допомогу профспілкові організації та члени профспілок можуть також одержати в вищестоящих органах профспілок, до яких вони належать, а також за телефонами «гарячої лінії» ФПУ:

066-72-61-388, 066-311-32-69, 050-961-05-17, 050-836-55-17.

Департамент правового захисту

РОЗ’ЯСНЕННЯ ФСС!!! ЯК ОФОРМИТИ ЛІКАРНЯНІ ТА ВИПЛАТУ ПО НИХ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ?

/in , , , /by

ПІД ЧАС КАРАНТИНУ ДІЄ ОСОБЛИВИЙ ПОРЯДОК ВИДАЧІ ЛИСТІВ ТИМЧАСОВОЇ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ

Фонд соціального страхування продовжує здійснення виплат за лікарняними застрахованим особам згідно з нормами чинного законодавства. Про це розповіла директор ФСС Олена Дума, повідомили на Урядовому порталі. Також вона надала роз’яснення щодо оформлення лікарняних та виплату по них у період надзвичайної ситуації, пов’язаної з інфекційною хворобою COVID-19. «Загальні правила виплати за лікарняними на території України діють. Нагадую, що у разі хвороби застрахованої особи, Фонд оплачує листок непрацездатності, починаючи з шостого дня і до повного одужання», – повідомила вона.

Під час карантину діє особливий порядок видачі листів тимчасової непрацездатності Зокрема, за словами Олени Думи, отримати лікарняний може особа, яка тимчасово відсторонена від роботи під час карантину, якщо її робота пов’язана обслуговуванням населення у разі, якщо ця особа контактувала з інфекційно-хворою людиною і є бактеріоносієм, та якщо вона не може бути переведена на іншу роботу. Такий листок непрацездатності оплачується Фондом. При цьому такий листок непрацездатності видається лікарем-інфекціоністом, або лікарем-терапевтом.

Вона зазначила, що фінансова допомога за рахунок Фонду у такому випадку надається з першого дня і за весь час відсутності на роботі з цієї причини. «На час самоізоляції під медичним наглядом задля запобігання поширенню коронавірусної інфекції Фонд соціального страхування буде компенсувати 50% заробітку на підставі отриманого працюючим відповідного лікарняного листка. Також надається право на отримання допомоги у разі тимчасової непрацездатності особам, які перебувають у спеціалізованих закладах охорони здоров’я», – повідомила очільниця Фонду. При цьому Олена Дума наголосила, що наразі у терміновому порядку вживаються заходи
щодо спрощення процедури отримання лікарняних листків. «Запровадження Електронного реєстру листків непрацездатності знаходиться на фінальному етапі», – вказала вона.

Звернутись за консультацією можна на «гарячу лінію» Фонду за телефоном 0-800-501-892.

РОБОТА ВДОМА! ЯК ІІ ЗАСТОСОВУВАТИ?

/in , , /by

Для того, щоб уникнути поширення короновірусної хвороби (COVID-19), в Україні застосовується ціла низка обмежувальних заходів.

Вони впроваджуються згідно із рішенням РНБО від 13.03.2020, введеного в дію Указом Президента України від 13.03.2020 № 87/2020, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 та Законом України від 17.03.2020 № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)».

Отже перед роботодавцем постає питання, яким чином організувати роботу, щоб захистити працівника в даних умовах.

Згідно із підпунктом 1) пункту 2 розділу ІІ Закону України від 17.03.2020 № 530-ІХ роботодавець на період карантину має право запровадити роботу працівників вдома.

Тобто йдеться про виконання завдань за трудовим договором за місцем проживання працівника із застосуванням сучасних засобів комунікації.

Запровадження такої роботи необхідно певним чином оформити. Як це краще зробити?

Робота з дому по суті є зміною режиму праці. Тому бажання працювати вдома має висловити сам працівник шляхом написання заяви про його переведення на період карантину на роботу вдома та визначити таке місце.

Роботодавець повинен видати наказ про запровадження роботи дистанційно та ознайомити з ним під розпис працівника. В наказі необхідно визначити яким чином буде здійснюватися виробничий процес, визначатись завдання та забезпечуватись контроль за їх виконанням, інші необхідні питання.

Провідний юрисконсульт Малкова В.А.

Нормативи спецодягу, спецвзуття та ЗІЗ для медичних працівників

/in , /by

Профспілка працівників охорони здоров’я України листом від 17.03.2020 № звернулася до уряду України, зокрема, з вимогою щодо термінової розробки та затвердження Типових норм спецодягу, спецвзуття та ЗІЗ для працівників медичної галузі. Наразі такі норми уряд поки що не затвердив.

Для вирішення питання забезпечення медичних працівників закладу охорони здоров’я засобами захисту під час надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу COVID-19, пропонуємо керуватися рекомендаціями додатку 6 до наказу МОЗ України від 13.03.2020р. №663, де перелічено якими саме засобами індивідуального захисту повинні бути забезпечені медичні та інші працівники закладів охорони здоров’я для їх захисту від захворювання на коронавірусну хворобу COVID-19: медичний персонал, що бере участь у прямому догляді за пацієнтами, повинен використовувати наступні ЗІЗ:
– ізоляційні халати або костюми біозахисту;
– рукавички оглядові та хірургічні одноразові нітрилові з довгими манжетами;
– маски медичні/хірургічні;
– захисні окуляри або щитки;
під час проведення аерозольгенеруючих процедур (наприклад, інтубація трахеї, неінвазивна вентиляції легень, трахеотомія, серцево-легеневої реанімація, ручна вентиляція легень, бронхоскопія, розтин трупа) працівники закладів охорони здоров’я повинні використовувати:
– респіратори,
– захисні окуляри або щитки;
– рукавички оглядові та хірургічні одноразові нітрилові з довгими манжетами;
– ізоляційні халати або костюми біозахисту;
– водонепроникні фартухи слід використовувати, якщо ізоляційний халат не є водонепроникним;
– респіратори класу захисту не нижче FFP2 або FFP3;
– антисептики на спиртовій основі.

Інспектор з охорони праці О. Драган

Суміщення професій (посад)

/in , /by

Працівникам, які виконують у тому ж закладі (підприємстві) поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи, проводиться доплата за суміщення професії (посад), розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт , виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

На підприємствах, розміри доплати за суміщення професій (посад) одному працівникові не обмежуються максимальними розмірами і визначаються наявністю економії за тарифними ставками й окладами суміщуваних посад працівників. За розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт доплати одному працівникові не обмежуються максимальними розмірами і визначаються наявністю економії за тарифними ставками й окладами, які могли б виплачуватися за умови дотримання нормативної чисельності працівників. Доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються в розмірі до 100% його тарифної ставки (окладу, посадового окладу).

У бюджетних установах оплата праці, яка регулюється постановами Кабінету Міністрів України, які для закладів/підприємств охорони здоров’я не обов’язкові для виконання, установлюється в дещо інших розмірах. Так, професіоналам, фахівцям, технічним службовцям та іншим працівникам установ охорони здоров’я, які виконують у тому ж самому закладі, установі поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи, проводиться доплата за суміщення професії (посади), за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника у розмірі до 50% посадового окладу за основною посадою.

Доплати за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт провадяться у розмірі до 50% посадового окладу працівника. Зазначені доплати встановлюються за умови виконання роботи меншою кількістю працівників, ніж установлено нормами (нормативами).

Керівникам закладів охорони здоров’я та установ — лікарям та їх заступникам – лікарям дозволяється вести в закладі, у штаті яких вони є, роботу за спеціальністю в межах робочого часу за основною посадою з виплатою їм до 25% посадового окладу лікаря відповідної спеціальності.

Зазначена робота керівників закладів охорони здоров’я — лікарів та їх заступників повинна відображатись у відповідних медичних документах.

Доплати за розширений обсяг роботи або за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника не встановлюються керівникам закладів охорони здоров’я, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів та їх заступникам.

СОЛІДАРНІСТЬ ІЗ ПРОФСПІЛКАМИ ПРАЦІВНИКІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ФРАНЦІЇ

/in /by

14 лютого 2020 року біля будівлі Посольства Франції в Україні на вулиці Рейтарській у Києві відбулася солідарна акція Профспілки працівників охорони здоров’я України на підтримку медичних працівників профспілок Франції – CGT, спрямована на збереження і зміцнення системи охорони здоров’я в країні, насамперед, державних лікарень. 

Солідарна акція проводилася в рамках міжнародного співробітництва, оскільки Профспілка працівників охорони здоров’я України є членською організацією Інтернаціоналу громадського обслуговування – PSI та Європейської Федерації профспілок громадського обслуговування – EPSU, а також за результатами зустрічі в січні 2020 року представників Профспілки з Генеральним Секретарем Європейської Федерації Профспілок Громадського обслуговування (EPSU) Яном Віллемом Гаудріааном, під час якої обговорювались питання щодо консолідації зусиль та солідарних дій Європейських та Українських профспілок ( членів PSI та EPSU) по захисту прав медпрацівників в умовах жорстких Урядових реформ системи охорони здоров’я та мінімізації глобальних проблем таких трансформацій.

Своєю акцією представники українських медиків висловили солідарність та підтримку вимогам французьких колег проти руйнування владою, невиваженими реформами системи охорони здоров’я країни, яка протягом багатьох років визнавалася однією з найкращих у світі і стала синонімом системи загального охоплення якісними медичними послугами завдяки поєднанню системи надання медичної допомоги з продуманою політикою у сфері охорони громадського здоров’я. 

В солідарній акції взяли участь представники Профспілки працівників охорони здоров’я України.
« Ми – зі світом! Світ – разом з нами!»

Не стояти осторонь …

/in , /by

Наразі відбувається реалізація другого етапу медичної реформи, а саме – трансформація закладів охорони здоров’я, які надають вторинну та третинну медичну допомогу. Руйнуються, раніше усталені, всі стереотипи щодо господарювання цих закладів та системи оплати праці, зокрема.

Дніпропетровська обласна організація профспілки працівників охорони здоров’я України поставила перед собою задачу – надати практичну допомогу закладам, які реформуються, у визначенні системи оплати праці для працівників. Тим самим забезпечити у майбутньому захист прав та інтересів членів профспілки. Майже щодня на теренах облпрофорганізації відбуваються семінари-наради з керівниками підприємств, представниками бухгалтерсько-економічних служб та профспілковим  активом, на яких детально розглядається кожен пункт розділу колективного договору щодо оплати праці, та вибудовується система оплати праці індивідуально для кожного підприємства. Так, за 2019-2020 роки проведено понад 40 таких практичних семінарів-нарад.

Крім індивідуальної роботи, Дніпропетровська облпрофорганізація  07 лютого 2020 року провела обласний семінар для правозастосовних працівників закладів охорони  здоров’я та профспілкового активу з питань укладення колективних договорів в нових умовах господарювання та з питань проведення звітів і виборів у первинних профспілкових організаціях. Наразі це дуже нагальні теми. В семінарі взяли участь понад 60 осіб.