Президент підписав указ щодо реформ: що чекає на охорону здоров’я

/у /

Президент України Володимир Зеленський 8 листопада підписав указ «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави».

У документі йдеться про заходи, спрямовані на продовження структурних економічних реформ, запровадження додаткових механізмів для прискорення соціально-економічного розвитку України, підвищення рівня добробуту населення, гармонійного розвитку регіонів, впровадження європейських стандартів життя, зміцнення держави.

Зокрема, Президент доручив Уряду вжити низку заходів в сфері охорони здоров’я, а саме:

а) до 31 грудня 2019 року – стосовно:

  • перегляду встановлених меж госпітальних округів з метою забезпечення рівного доступу населення до якісної, своєчасної вторинної (спеціалізованої) та екстреної медичної допомоги, ефективного використання бюджетних коштів на зазначені цілі;
  • удосконалення нормативного регулювання питань надання населенню паліативної медичної допомоги та послуг з медичної реабілітації;
  • врегулювання процедури розробки та затвердження специфікацій та умов закупівлі окремих медичних послуг, які надаватимуться за договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій;
  • встановлення єдиних тарифів з оплати надання медичних послуг, лікарських засобів і медичних виробів, розмірів реімбурсації лікарських засобів, які надаються пацієнтам за програмою медичних гарантій;

б) до 31 січня 2020 року – стосовно:

  • забезпечення автономізації роботи центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф;
  • упровадження електронної системи роботи оперативно-диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф;
  • впровадження сучасних підходів щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників системи екстреної медичної допомоги, передбачивши нову модель контролю якості знань (компетентностей);

в) до 31 березня 2020 року – стосовно:

  • забезпечення функціонування Єдиної державної інформаційної системи трансплантації;
  • забезпечення реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення, що надається за програмою медичних гарантій, для всіх видів медичної допомоги;
  • переходу державних та комунальних закладів охорони здоров’я, спроможних надавати якісні та безпечні медичні послуги, на новий механізм бюджетного фінансування на засадах оплати за надані медичні послуги;
  • забезпечення єдиних підходів щодо впровадження в діяльності державних та комунальних закладів охорони здоров’я використання електронної медичної картки пацієнта, електронного кабінету пацієнта, електронної черги;

г) до 31 грудня 2020 року – стосовно:

  • підвищення рівня доступності та якості надання вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги населенню, а також рівня доступності лікарських засобів;
  • удосконалення та розвитку системи громадського здоров’я, контролю хвороб та епідеміологічного нагляду для зміцнення здоров’я населення, попередження захворювань, збільшення тривалості активного та працездатного віку населення, заохочення до здорового способу життя, зменшення обсягу витрат на медичне обслуговування;
  • затвердження стратегії запровадження медичного страхування.

Указ передбачає, що Кабінет Міністрів України зобов’язаний надавати Президенту щоквартально узагальнену інформацію про стан виконання визначених документом завдань, а також забезпечити підготовку центральними органами виконавчої влади до 1 грудня 2019 року планів їх діяльності на 2020 рік із визначенням конкретних заходів та термінів реалізації.

Система безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я: є зміни

/у , , /

Кабінет міністрів України  постановою від 21.08.2019 р. № 798 вніс зміни до підрозділу «Мінестерство охорони здоров’я України» розд. 4 Переліку заходів у галузі освіти, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету, затвердженого постановою КМУ від 17.08.2002 р. № 1133, визначивши МОЗ відповідальним за комплексне забезпечення безперервного професійного розвитку працівників сфери охорони здоров’я.

Крім того внесено зміни до Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я, затвердженого постановою КМУ від 28.03.2018 р. № 302 (далі — Положення № 302), на яких зупинимось більш детально.

Передбачено, що всі фахівці у сфері охорони здоров’я після здобуття вищої освіти в зазначеній сфері охорони здоров’я та отримання кваліфікації після закінчення навчання в інтернатурі для подальшої атестації відповідно до законодавства зобов’язані дотримуватися вимог до безперервного професійного розвитку, раніше такі фахівці мали право на безперервний професійний розвиток. Саме з метою перевірки дотримання ними вимог до професійного розвитку проводиться атестація фахівців у сфері охорони здоров’я.

Основні форми. З абз. 5 п. 4 Положення № 302 виключено норму, якою було передбачено таку обов’язкову складову безперервного професійного розвитку, як інформальна освіта. Відтепер до основних форм професійного розвитку належать (абз. 6 п. 4 Положення № 302):

  • участь у тематичних школах, семінарах, науково-практичних конференціях, конгресах, симпозіумах, з’їздах, у симуляційних тренінгах, майстер-класах, курсах з оволодіння практичними навичками;
  • медичне стажування за межами закладу, де працює фахівець;
  • дистанційне навчання, у тому числі з використанням електронних навчальних ресурсів, навчання на циклах тематичного удосконалення в закладах (на факультетах) післядипломної освіти тощо.

Організатори. На території України організаторами (провайдерами) заходів професійного розвитку, за які нараховуються бали, можуть бути МОЗ, МОЗ АР Крим, структурні підрозділи з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, наукові установи та організації, заклади вищої освіти та заклади післядипломної освіти, професійні асоціації та спілки, організації роботодавців, громадські організації, міжнародні організації, їх представництва в Україні, міжнародні професійні асоціації, українські підприємства, інші установи та організації тощо. Вимоги до заходів професійного розвитку, до організаторів (провайдерів) заходів професійного розвитку, порядок та умови внесення їх до реєстру організаторів (провайдерів) затверджує МОЗ.

Фінансування. Фінансування професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я здійснюється за рахунок бюджетних коштів відповідно до Реєстру медичних працівників та Реєстру медичних спеціалістів, затверджених постановою КМУ від 25.04.2018 р. № 411, у порядку, затвердженому МОЗ з урахуванням принципу індивідуального виділення фіксованої суми коштів на професійний розвиток окремого лікаря, а також за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб та інших не заборонених законодавством джерел фінансування.

Одночасно з абз. 2 п. 7 Положення № 302 виключено норму, якою було передбачено, що оплата послуг за участь у заходах інформальної освіти та оплата користування електронними та інтернет-ресурсами в процесі інформальної освіти здійснюються фахівцями у сфері охорони здоров’я за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб (за рішенням роботодавця — за рахунок його коштів, інших джерел).

Гарантії. В Положенні № 302 прописані гарантії для фахівців у сфері охорони здоров’я на час проходження професійного розвитку. Так, у п. 7 Положення № 302 передбачено, що на час проходження професійного розвитку з відривом від виробництва за фахівцями зберігається середня заробітна плата у порядку, визначеному законодавством для працівників, яких направляють для підвищення кваліфікації. Тобто відповідно до постанови КМУ від 28.06.1997 р. № 695 та постанови КМУ від 11.05.2011 р. № 524.

Постановою № 798 передбачено, що роботодавці зобов’язані сприяти дотриманню вимог до безперервного професійного розвитку.

Організація та координація методичного забезпечення безперервного професійного розвитку, а також моніторинг його ефективності здійснюються не тільки МОЗ, а й агенцією з питань безперервного професійного розвитку, яка створюється МОЗ шляхом реорганізації Українського центру наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи (п. 8 Положення № 302).

З 1 липня 2020 року бали безперервного професійного розвитку за заходи, проведені в Україні, нараховуються виключно за заходи організаторів (провайдерів), що зареєстровані агенцією з питань безперервного професійного розвитку або міжнародними асоціаціями у сфері безперервного професійного розвитку/безперервної медичної освіти відповідно до переліку таких асоціацій, затвердженого МОЗ (п. 10 Положення № 302).

Постанова набрала чинності 30.08.2019 р., крім п.п. 6 п. 2 змін, затверджених постановою № 798, у частині, що стосується виконання функцій агенцією з питань безперервного професійного розвитку, який набирає чинності з 01.01.2020 р.

Звітно-виборна кампанія розпочалась…

/у , /

01 листопада стартувала звітно-виборна кампанія у Дніпропетровській обласній організації профспілки працівників охорони здоров’я України та її організаційних ланках.

Першою стала первинна профспілкова організація Васильківського центру первинної медико-санітарної допомоги – проведені звітно-виборні збори, на яких, відповідно до Статуту та Інструкції про звіти і вибори обрано голову профорганізації, профспілковий комітет та ревізійну комісію. На збори було запрошено голову Дніпропетровської облпрофорганізації Валевську О. С., яка у своєму виступі привітала новообраних, інформувала про ситуацію в галузі охорони здоров’я та про роль профспілок під час трансформації закладів.

У Дніпрі відкрито Східний міжрегіональний департамент НСЗУ

/у , , /

У Дніпрі відкрито Східний міжрегіональний департамент Національної служби здоров’я України. Його очолила Наталія Будяк.

Національна служба здоров’я України відкрила у Дніпрі Східний міжрегіональний департамент, що опікуватиметься роботою аптечних та медичних закладів, що вже уклали та будуть укладати договори з НСЗУ, у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській та Луганській областях.

Голова НСЗУ Олег Петренко разом з командою представили керівника департаменту – Наталію Будяк.

На зустрічі, за участі голови Дніпропетровської ОДА Олександра Бондаренка, першого заступника голови ОДА Донецької ОДА Ігоря Мороза, т.в.о.Кіровоградської ОДА Світлани Лобанової та заступника директора департаменту- начальника управління реформ і розвитку медичної допомоги Запорізької ОДА Марини Воловик, було обговорено подальші кроки трансформації системи охорони здоров’я, зокрема, питання щодо автономізації закладів спеціалізованої медичної допомоги та співпрацю з місцевими органами влади.

Олег Петренко, голова Національної служби здоров’я України: «Я дякую вам за участь у зустрічі та співпрацю у процесах трансформації системи охорони здоров’я. З наступного року настає найгарячіша фаза реалізації «Закону про фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Ми будемо її здійснювати, базуючись на успіхах, яких було досягнуто на первинній ланці та у реалізації оновленої програми реімбурсації  «Доступні ліки».

Передбачаючи значний обсяг роботи, НСЗУ почала свій територіальний розвиток. Тому створено 5 міжрегіональних територіальних департаментів. І вся наша команда готова до  цієї непростої, але необхідної праці».  

Наталія Будяк, директор Східного міжрегіонального департаменту НСЗУ: “Наш департамент працюватиме у п’яти областях, аби сприяти ефективному  втіленню подальших кроків у трансформації системи охорони здоров’я. У Державному бюджеті на 2020 рік на Програму медичних гарантій, що у повному обсязі запрацює наступного року, закладено 72 мільярди гривень. Наш департамент сприятиме, аби всі заклади регіонів автономізувалися, комп’ютеризувалися, підключилися до електронної системи охорони здоров’я, мали можливість укласти договір з НСЗУ і отримувати кошти за надані пацієнтам послуги.

Вже маємо вагомі успіхи, досягнуті на первинній ланці та в реалізації програми “Доступні ліки”. Наприклад, Дніпропетровська область є лідером країни за розміром виплат від НСЗУ та виплатами за програмою реімбурсації. У Луганській області – одна з найкоротших серед усіх областей середня відстань маршруту між місцем виписування електронного рецепту та місцем отримання лікарських засобів за програмою реімбурсації». 

У Дніпрі проходить практичний семінар-консультація з закладами спеціалізованої медичної допомоги 5 областей

/у , /

У Дніпрі проходить практичний семінар-консультація з закладами спеціалізованої медичної допомоги 5 областей – Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Кіровоградської та Луганської. Говоримо про умови укладення договору з НСЗУ Національна служба здоров’я України, зони відповідальності на всіх рівнях та норві умови роботи закладів. Захід відбувається за сприяння проекту USAID Ukraine – USAID Україна “Підтримка реформи охорони здоров’я”.

Програма дій #урядтехнократів і Міністерства охорони здоров’я будується навколо чотирьох стовпів: щасливий пацієнт, щасливий лікар, здорова нація та якісне управління. Ми трансформуємо систему так, щоб вона повернулась лицем до пацієнтів на всіх рівнях. І це наша спільна відповідальність – на національному рівні, рівні місцевої влади та власників медичних закладів. Головні пріоритети для закладів охорони здоров’я на сьогодні – це перетворення на комунальне некомерційне підприємство, комп’ютеризація закладів, фінансове планування із залученням різних джерел фінансування та створення медичного сервісу для людей.

Розпочалась реєстрація лікарень в електронній системі охорони здоров’я

/у , , /

З 1 листопада функція стала доступна у трьох медичних інформаційних системах (МІС). Підключення до МІС є однією з трьох ключових вимог Національної служби здоров’я для підписання договору у 2020 році. 

У 2018 році зміни в системі охорони здоров’я розпочалися на рівні первинної медичної допомоги. Станом на листопад 2019 року в системі вже зареєстровано 1 412 закладів, в яких працюють сімейні лікарі, терапевти та педіатри.

Із 1 листопада зареєструватися можуть заклади, які надають спеціалізовану амбулаторну та госпітальну медичну допомогу. З 1 квітня 2020 року програма медичних гарантій запрацює у повному обсязі і єдиною можливістю отримати кошти від держави для медичних закладів буде договір з Національною службою здоров’я України. Всі кроки на шляху трансформації системи охорони здоров’я здійснюються  через застосування електронних інструментів.

Для реєстрації закладу в системі обов’язковим модулем медичної інформаційної системи є “Адміністративний модуль надавача медичних послуг спеціалізованої медичної допомоги”. Він містить функціонал реєстрації юридичної особи та її керівника. Тестування функціоналу кожної медичної інформаційної системи проводить ДП “Електронне здоров’я”. На сьогодні вже успішно протестовані та підключені до центральної бази даних 3 медичні інформаційні системи. Усі МІС забезпечують навчання та технічну підтримку для своїх користувачів. Статус проходження тестування всіх МІС можна відслідковувати на сайті ДП “Електронне здоров’я”.

Аби скористатися функціоналом, заклад має обрати медичну інформаційну систему, яка б відповідала потребам та фінансовим можливостям закладу. Саме через неї всі дані закладу, його співробітників та пацієнтів будуть передаватись до центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я.

Центральна база даних (ЦБД) електронної системи охорони здоров’я, куди потрапляють всі дані, які вносяться в систему, знаходиться на території України, у захищеному дата-центрі в місті Києві. Для забезпечення безпеки ЦБД використовується багаторівнева система. Архітектура системи пройшла експертизу міжнародних спеціалістів і при її будуванні використовуються найкращі практики складання складних систем (розмежування доступу, двофакторна аутентифікація, ізоляція окремих компонентів баз даних і багато іншого).

ПРОФСПІЛКИ СПОВНЕНІ РІШУЧОСТІ ВІДСТОЮВАТИ ТРУДОВІ ПРАВА

/у , /

Профспілковий проект Трудового Кодексу України має отримати широку суспільну підтримку та перетворитись у «народний».

4 листопада ц.р. відбулося засідання Спільного представницького органу профспілок, на якому члени СПО проаналізували хід виконання рішень попереднього зібрання від 23 жовтня. Це дії всеукраїнських профспілок та репрезентативних профспілкових об’єднань, спрямовані на підтримку в суспільстві та народними депутатами у Верховній Раді проекту народного Трудового кодексу України, підготовленого робочою групою з представників СПО об’єднань профспілок, проведені заходи організаційного характеру та ресурсного забезпечення, інформаційно-роз’яснювальної роботи в трудових колективах і ЗМІ.

Изображение 855

Мова йшла про принципове відстоювання позиції профспілок щодо змін до законодавства про працю, а також «червоні лінії», які не можна дозволити опонентам від влади перетнути у новому ТК, аби не допустити звуження прав працівників.

Учасники висловили принциповість і рішучість щодо подальшого відстоювання проекту нової Трудової конституції в інтересах українського народу. Було запропоновано провести додаткові заходи для внесення схваленого СПО законопроекту суб’єктами законодавчої ініціативи для розгляду в парламенті, звернутися до Президента України, Прем’єр-міністра, народних депутатів, організувати інформаційно-роз’яснювальну роботу на місцях, залучити до цієї роботи профспілковий актив, регіональні та місцеві ЗМІ, звернутися за підтримкою до простих людей.

Изображение 859

Виступаючи перед присутніми Голова СПО Григорій Осовий наголосив, що «… у нас має бути єдина лінія оборони і позицію профспілок щодо змін до трудового законодавства потрібно донести до усіх гілок влади».

Виступаючі на засіданні констатували, що загрози порушення трудових прав працівників та прав профспілок залишаються актуальними у зв’язку з відсутністю бажання влади налагодити конструктивний діалог з профспілками. Така ситуація потребує невідкладної консолідації зусиль всіх членів СПО об’єднань профспілок на боротьбу з так званою «лібералізацією» трудових відносин.  

Члени СПО заявили про необхідність виступили широким фронтом проти намагань влади послабити захищеність працівників у таких галузях як освітня, охорони здоров’я, держслужба, АПК, вугільна тощо. З цією метою профспілки готові до проведення потужних акцій протесту, а також Маршу гідності «ЗА ТРУДОВІ ПРАВА».

Изображение 947

На засіданні було рішуче засуджено законодавчі ініціативи, спрямовані на «одержавлення» Фонду соціального страхування України та фактичне відлучення профспілкової сторони і роботодавців від участі в його управлінні.

Члени СПО підтримали Звернення з цього приводу до застрахованих осіб Голови правління ФСС Володимира Саєнка. А такожпропозиції щодо

підготовки і внесення через суб’єктів законодавчої ініціативи до парламенту власного законопроекту, який би передбачав управління ФСС на двосторонній основі роботодавцями і профспілками.

Изображение 868
Изображение 911 1

Заява до Народних Депутатів від 04.11.2019

/у , , /

Заяву Профспілки спрямовано кожному Народному депутату України!
Рішення за ними!!!

Утримання виробничих будівель і споруд

/у /

Відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець забезпечує належне утримання будівель і споруд та моніторинг за їх технічним станом.

Алгоритм дій:

Наказ про комісію зі спостереження за станом і експлуатацією будівель і споруд

Склад комісії з огляду будівель і споруд призначається наказом. Як правило, очолює комісію керівник закладу або його заступник. До складу комісії включаються спеціально атестовані особи, на яких покладаються обов’язки зі спостереження за справним станом та безпечною експлуатацією будівель і споруд, представники служб, які здійснюють експлуатацію окремих видів інженерного устаткування будівель (електроосвітлення, санітарно-технічних пристроїв), а також керівники відділень, які безпосередньо експлуатують будівлю. Постійний моніторинг технічного стану будівель і споруд здійснюється в обов’язковому порядку.

Паспорт будівлі

Паспорт є основним документом будівлі і має містити його конструктивну і техніко-економічну характеристику. Додатками до паспорта є копії робочих креслень планів, розрізів фасадів будівлі із внесеними до них змінами до проекту; перелік вимог по забезпеченню нормальної експлуатації будівлі.

Технічний паспорт складається у 2-х примірниках, один з яких зберігається в архіві закладу, другий – у підрозділі, який експлуатує будівлю або споруду.

Технічний журнал з експлуатації будівлі (споруди)

Для обліку робіт з обслуговування і поточного ремонту відповідної будівлі або споруди повинен вестися технічний журнал, в який вносяться записи про всі виконані роботи з обслуговування і поточного ремонту із вказівкою виду і місця робіт. Технічний журнал з експлуатації виробничих будівель і споруд є основним документом, що характеризує їх стан.

Акти за наслідками оглядів будівель і споруд

Результати всіх видів технічних оглядів будівель і споруд оформлюються актами, в яких зазначаються знайдені дефекти, а також необхідні заходи для їх усунення із вказівкою термінів виконання робіт.

Керівні документи:

  • наказ МНС України від 25.01.2012 № 67 «Про затвердження Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охоронипраці працівників»;
  • Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI;
  • ДБН В.2.2-10:2018 «Заклади охорони здоров’я».

Утримання технічного та технологічного обладнання, устаткування, медичної техніки тощо

         Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець забезпечує належне утримання виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом згідно з вимогами стандартів безпеки, паспортів заводів, інструкцій та інших нормативно-правових актів з охорони праці.

         Здійснюючи моніторинг технічного стану обладнання, керівник закладу забезпечує його огляд, профілактику, поточні та капітальні ремонти.        

         До технічного, технологічного, медичного обладнання в закладах охорони здоров’я відносяться:

  • електричні засоби, устаткування та обладнання;
  • посудини під тиском (автоклави, котли, балони, дезкамери);
  • підйомники (ліфти);
  • газове обладнання (котли, газопроводи);
  • автотранспортні засоби;
  • медична техніка, яка використовується в рентгенології, фізіотерапії, стоматології, діагностиці, лабораторії;
  • обладнання харчоблоку;
  • обладнання пральні (пральні машини, центрифуги, прасувальні та парові катки);
  • протипожежні засоби (автоматична сигналізація, пожежні гідранти, пожежні крани, пожежні щити, первинні засоби пожежогасіння);
  • система опалення (трубопроводи, радіатори, запірна арматура);
  • система освітлення;
  • система подачі води та водовідведення (трубопроводи, запірна арматура, вентилі, каналізаційні трубопроводи, каналізаційні колодязі);
  • система вентиляції та засоби кондиціювання.

Під час експлуатації обладнання, крім паспортів, стандартів та інструкцій, необхідно керуватися НПАОП, перелік яких щорічно переглядається. Так,  наразі є чинним «Покажчик нормативно-правових актів з охорони праці»,  затверджений наказом Державної служби України з питань праці від 16.09.2019 № 86.

За більш детальною інформацією звертатися до інспектора з охорони праці Драган О. М.

В рамках забезпечення об’єкта відвідування та його працівників інформацією та консультаціями щодо найбільш ефективних способів дотримання законодавства про працю Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.17 № 295

/у , , /

з метою запобігання надмірного тиску на суб’єктів господарювання за рахунок можливих фінансових санкцій при здійсненні інспекційного відвідування, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі – ГУ Держпраці) звертає увагу роботодавців на найбільш поширені випадки порушення законодавства про працю.

Серед порушень законодавства про працю, виходячи  з практики проведення  інспекційних відвідувань, не останнє місце займають порушення мінімальних державних гарантій в оплаті праці. ГУ Держпраці зосереджує увагу суб’єктів господарювання на визначенні поняття державних мінімальних гарантій в оплаті праці та відповідальності за їх порушення.

Слід перш за все наголосити, що  мінімальними державними гарантіями в оплаті праці є не лише мінімальна заробітна плата, але й норми і гарантії в оплаті праці, які передбачені частиною 1 статті 12 Закону України «Про оплату праці», а саме:

  • норми оплати праці за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо;
  • гарантії в оплаті праці для працівників – оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов’язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров’я на легшу нижче оплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв’язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів, тощо;
  • гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо.

Відповідно до Закону України «Про оплату праці», при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Окрему увагу суб’єктів господарювання звертаємо на необхідності нарахування та виплати індексації заробітної плати, яка також є державною мінімальною гарантією в оплаті праці та підлягає обов’язковому проведенню у встановленому законодавством порядку.

Закликаємо роботодавців неухильно дотримуватися вимог законодавства про оплату праці в частині виплати заробітної плати не нижче мінімального встановленого розміру.

За недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці передбачено застосування щодо суб’єкта господарювання штрафної санкції у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, наразі ця сума складає 41 730 грн.(!) і це, зауважте, за кожного працівника щодо якого скоєно порушення!

Чи не занадто дороге «задоволення» не зважати на необхідності проведення індексації ?!

ГУ Держпраці закликає роботодавців переглянути всі складові нарахування заробітної плати працівникам своїм підприємств, здійснити у разі необхідності відповідні донарахування працівникам з метою упередження штрафів за порушення державних мінімальних гарантій в оплаті праці, оскільки якщо вищезазначені порушення виявить інспектор праці під час інспекційного відвідування, а роботодавець їх виправить, заходи щодо притягнення до відповідальності за такі порушення будуть вжиті незалежно від факту їх усунення в ході інспекційного відвідування чи після нього у відповідності до вимог п. 29 вищезазначеного Порядку.

ГУ Держпраці додатково наголошує, що з метою недопущення порушень трудового законодавства, інспекторами праці щомісячно здійснюються відвідування інформаційного характеру,  під час яких роботодавців та працівників інформують  про найбільш ефективні  способи дотримання законодавства про працю.

Підводячи підсумок, вкотре наголошуємо суб’єктам господарювання на тому, що упередження порушень, їх виправлення та дотримання законодавства  про працю – є запорукою успіху підприємства. Бажаємо всім роботодавцям порозуміння з Держпрацею шляхом вдосконалення власних знань, та, як наслідок, недопущення порушень законодавства про працю!


Ірина БІЛАНИНЕЦЬ
Заступник начальника відділу з питань
додержання законодавства про працю,
застрахованих осіб, зайнятість,
працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні