МОЗ України розробило критерії формування спроможної мережі надання первинної, спеціалізованої та екстреної медичної допомоги у відповідь на ініціативу Кабінету Міністрів України формування єдиного плану розвитку спроможних мереж надання соціальних послуг по всій території України.

Відстань між пацієнтом і сімейним лікарем – не більше 7 км. Доступність лікарні інтенсивного лікування – не більше 60 хв. Час доїзду бригади екстреної медичної допомоги: у місті – 10 хв, поза межами міста – 20 хв. Ці та багато інших критеріїв МОЗ України визначило, щоби розбудова спроможної мережі закладів охорони здоров’я у рамках створення госпітальних округів забезпечила: 

• гарантований своєчасний доступ населенню до послуг медичної допомоги належної якості;
• ефективне використання бюджетних коштів, що спрямовуються на забезпечення медичної допомоги;
• створення умов для підготовки закладів охорони здоров’я, що надають первинну, вторинну (спеціалізовану) та екстрену медичну допомогу, до функціонування в умовах управлінської та фінансової автономії медичних закладів у межах договорів з Національною службою здоров’я України. 

“Розбудова спроможних мереж надання медичних послуг у рамках єдиного плана спроможних мереж за різними видами соціальних послуг – запорука реальних відчутних для кожного українця змін”, – заявила заступниця міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції Олена Сімоненко. – “Консолідована робота центральних органів державної влади та місцевого самоврядування дозволить наблизити послуги, гарантовані державою, саме там і саме тоді, коли в них виникає реальна потреба”.
 

Кабінет Міністрів України ініціював створення спроможних мереж надання соціальних послуг на всій території України для поліпшення доступу населення до медичних, освітніх, культурних, спортивних, адміністративних, безпекових та інших соціальних послуг. План розбудови таких спроможних мереж надання послуг має бути розроблений у тісній співпраці міністерств, обласних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Критерії розбудови спроможних мереж за різними напрямами надання соціальних послуг об’єднано в єдиний Посібник. 17 жовтня 2019 року відбулась презентація цих критеріїв та всього інтегрованого підходу до моделювання послуг.

План розбудови спроможних мереж закладів охорони здоров’я, так само, як і мереж надання інших соціальних послуг по всій Україні, буде розроблений з урахуванням бачення наявних об’єднаних територіальних громад і ОТГ, які планують створити. Саме цей план стане підставою для подальшої державної підтримки визначених закладів охорони здоров’я.

Ця ініціатива двох останніх тижнів усіма міністерствами було запропоновано 

Спроможна мережа закладів охорони здоров’я – необхідна умова для виконання завдання Міністерства охорони здоров’я України з забезпечення доступності до якісної медичної допомоги виключно на засадах доказової медицини.

Нагадаємо, що спроможна мережа надання медичної допомоги – це організаційно інтегрована сукупність надавачів медичних послуг, здатних забезпечувати надання якісної, комплексної, безперервної і орієнтованої на пацієнта медичної допомоги відповідно до соціально-демографічних характеристик населення, особливостей його розселення на відповідній території планування. 

Минулого тижня Міністр КМУ Дмитро Дубілет, заявив, що Уряд запускає в роботу законопроект і акти уряду, які скасують обов’язковість трудових книжок.

На сайті СПО профспілок оприлюднили для обговорення законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі”.

Під час укладення трудового договору громадянин буде зобов’язаний подати такі документи:

• паспорт або інший документ, що посвідчує особу,
• трудову книжку (у разі її наявності),
• заяву про прийняття на основне місце роботи або за сумісництвом;
• у випадках, передбачених законодавством, – документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.

Також в законопроекті зазначається:

1. Облік трудової діяльності працівника здійснюватимуть в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб. Можна використовувати й трудову книжку, якщо це передбачено колдоговором.

2. Що стосується місця роботи для застосування норми про мінімальний розмір ЄСВ, то основним місцем роботи будуть визначати те, яке вказане в поданій заяві (до відкликання) працівника та відомостях, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб.

3. Інформація з реєстру застрахованих осіб щодо періодів навчання осіб в закладах вищої освіти, а також здобутої ними освіти, набутого стажу надаватиметься роботодавцям за згодою застрахованої особи.

4. Запис про проходження стажування вноситимуть до реєстру застрахованих осіб в порядку, встановленому ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики.

5. Включатимуть до реєстру застрахованих осіб відомості про трудову діяльність працівників протягом п’яти років з дня набрання чинності вказаним Законом на підставі поданих відомостей.

Законодавство про місцеве самоврядування передбачає, що саме місцева влада відповідальна за забезпечення медичного обслуговування на відповідній території.

Місцева влада є власником закладів охорони здоров’я, НСЗУ – єдиним замовником і платником. НСЗУ є замовником, що оплачує закладам за медпослуги, які пацієнти отримують безоплатно. НСЗУ платить закладам кошти, а місцевій владі – дає можливості.

Це – тандемна робота Національної служби здоров’я України і місцевої влади. Саме вона обирає керівника медзакладу, який має налагодити роботу в новій системі, стежить за тим, щоб населення цієї території було задоволене медичними послугами.

На часі впровадження наступного етапу трансформації системи охорони здоров’я: передумовою цього є підготовка закладів охорони здоров’я до укладення договорів з НСЗУ в рамках впровадження програми медичних гарантій з 2020 року.

Забезпечити готовність медичних закладів до укладання договорів з НСЗУ – це завдання саме місцевої влади.

Основними кроками для трансформації медичного закладу є автономізація, комп’ютеризація та підключення до електронної системи охорони здоров’я.

Є вже дуже багато успішних прикладів взаємодії та співпраці НСЗУ та органів місцевого самоврядування. Ці кейси пов’язані з тими територіями, де місцева влада уважно ставиться до процесів трансформації у сфері охорони здоров’я. Там є надзвичайні успіхи.

Про це ми розповідатимемо щоп’ятниці. Читайте #НСЗУплюсМісцеваBлада разом з нами.