Найпопулярніші питання про зміни в інтернатурі

Відбулося громадське обговорення проєкту наказу “Про затвердження Положення про інтернатуру”. Зміни, що почнуть впроваджуватися вже з 2020 року, наблизять систему підготовки лікарів до європейських стандартів та дозволять українським лікарям бути конкурентними на світовому рівні.

Нагадаємо, що проєкт наказу Про затвердження Положення про інтернатуру” запроваджує новий справедливий електронний розподіл. Також зміниться кількість спеціальностей і тривалість підготовки, програма інтернатури буде зосереджена на практиці. Майбутнім лікарям, які пройдуть підготовку в новій інтернатурі, і захочуть отримати вузьку спеціальність, необхідно буде пройти резидентуру за відповідним напрямом.

До Міністерства охорони здоров’я України надійшло багато питань та пропозицій. Публікуємо відповіді на найпоширеніші питання щодо проєкту.

Чи може випускник бути зарахованим до інтернатури без електронного розподілу?

Ні, не може. Зарахування відбувається лише на основі справедливого електронного розподілу.

Чи враховується інтернатура у відпрацювання трьох років?

Ні, не враховується. Попередньо укладені угоди зберігають чинність. Випускники вищих медичних навчальних закладів, які навчалися за державним замовленням, зобов’язані відпрацювати 3 роки за направленням.

Як відбувається електронний розподіл?

Автоматично, відповідно до порядку пріоритетів, встановлених випускником та  рейтингового балу.

Чи можна бути зарахованим до інтернатури через рік після випуску?

Так, можна. Результати чинні протягом трьох років після закінчення університету.

Чи може стати базою для інтернатури приватний заклад охорони здоров’я? 

Так,  якщо відповідає вимогам, затвердженими МОЗ України (потужна матеріально-технічна база та достатній пацієнтопотік).

Чи передбачена можливість для дружини і чоловіка проходити інтернатуру в одному населеному пункті?

Так. Подружжя може в порядку пріоритетів обирати один і той самий населений пункт для проходження інтернатури.

Чи зобов’язаний заклад охорони здоров’я працевлаштовувати інтерна після закінчення інтернатури за місцем розподілу?

Ні, не зобов’язаний. 

Чи будуть змінені програми підготовки в інтернатурі?

Так. МОЗ України разом з групами профільних експертів  розробляє примірні програми підготовки в інтернатурі. 

Чи отримуватимуть всі інтерни заробітну плату? 

Так. Інтерни будуть працевлаштовані до закладів охорони здоров’я і мають отримувати відповідну платню.

Про зміни, які запроваджує проєкт наказу, читайте за посиланням  https://bit.ly/2KHYrFn

За результати громадського обговорення проєкт наказу пройшов доопрацювання з урахуванням пропозицій і зауважень.

24 жовтня було проведено розширене засідання робочої групи з питань інтернатури із залученням експертів Україно-швейцарського проєкту “Розвиток медичної освіти”. На засіданні були обговорені проблемні питання проходження інтернатури та шляхи їх вирішення. За підсумками зустрічі запланована робота над розробкою примірних програм навчання в інтернатурі.

ФЕДЕРАЦІЯ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ Ситуація щодо проекту Трудового кодексу України

Про засідання Комітету облпрофорганізації…

23 жовтня поточного року відбулося засідання Комітету Дніпропетровської обласної організації профспілки працівників охорони здоров’я України. Обговорювалися питання щодо трансформації галузі охорони здоров’я в Дніпропетровській області та про початок звітно-виборної кампанії у Дніпропетровській обласній організації профспілки працівників охорони здоров’я України та її організаційних ланках. 

Голова облпрофорганізації Валевська О. С. інформувала членів Комітету про проведену роботу  виборними органами та виконавчим апаратом за всіма напрямками в умовах реформування. В рамках обговорення першого питання прийнято постанову, в якій визначено подальші дії виборних органів усіх рівнів та виконавчого апарату облпрофорганізації, а також затверджено Звернення до органів місцевого самоврядування щодо недопущення порушення трудових прав працівників галузі охорони здоров’я області.

Комітет затвердив строки проведення звітно-виборної кампанії.

В засіданні прийняв участь голова Дніпропетровського обласного об’єднання профспілок Дубіль В. П., який у своєму виступі зробив акцент на необхідності і в подальшому розвивати соціальний діалог на усіх рівнях. Одним із нагальних питань, зазначив Дубіль В. П., є питання недопущення прийняття Верховною Радою України Трудового кодексу, який би погіршував становище працівників.

Доступ до медичної допомоги у рамках створення спроможної мережі надання соціальних послуг

МОЗ України розробило критерії формування спроможної мережі надання первинної, спеціалізованої та екстреної медичної допомоги у відповідь на ініціативу Кабінету Міністрів України формування єдиного плану розвитку спроможних мереж надання соціальних послуг по всій території України.

Відстань між пацієнтом і сімейним лікарем – не більше 7 км. Доступність лікарні інтенсивного лікування – не більше 60 хв. Час доїзду бригади екстреної медичної допомоги: у місті – 10 хв, поза межами міста – 20 хв. Ці та багато інших критеріїв МОЗ України визначило, щоби розбудова спроможної мережі закладів охорони здоров’я у рамках створення госпітальних округів забезпечила: 

  • гарантований своєчасний доступ населенню до послуг медичної допомоги належної якості;
  • ефективне використання бюджетних коштів, що спрямовуються на забезпечення медичної допомоги;
  • створення умов для підготовки закладів охорони здоров’я, що надають первинну, вторинну (спеціалізовану) та екстрену медичну допомогу, до функціонування в умовах управлінської та фінансової автономії медичних закладів у межах договорів з Національною службою здоров’я України. 

“Розбудова спроможних мереж надання медичних послуг у рамках єдиного плана спроможних мереж за різними видами соціальних послуг – запорука реальних відчутних для кожного українця змін”, – заявила заступниця міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції Олена Сімоненко. – “Консолідована робота центральних органів державної влади та місцевого самоврядування дозволить наблизити послуги, гарантовані державою, саме там і саме тоді, коли в них виникає реальна потреба”.
 

Кабінет Міністрів України ініціював створення спроможних мереж надання соціальних послуг на всій території України для поліпшення доступу населення до медичних, освітніх, культурних, спортивних, адміністративних, безпекових та інших соціальних послуг. План розбудови таких спроможних мереж надання послуг має бути розроблений у тісній співпраці міністерств, обласних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Критерії розбудови спроможних мереж за різними напрямами надання соціальних послуг об’єднано в єдиний Посібник. 17 жовтня 2019 року відбулась презентація цих критеріїв та всього інтегрованого підходу до моделювання послуг.

План розбудови спроможних мереж закладів охорони здоров’я, так само, як і мереж надання інших соціальних послуг по всій Україні, буде розроблений з урахуванням бачення наявних об’єднаних територіальних громад і ОТГ, які планують створити. Саме цей план стане підставою для подальшої державної підтримки визначених закладів охорони здоров’я.

Ця ініціатива двох останніх тижнів усіма міністерствами було запропоновано 

Спроможна мережа закладів охорони здоров’я – необхідна умова для виконання завдання Міністерства охорони здоров’я України з забезпечення доступності до якісної медичної допомоги виключно на засадах доказової медицини.

Нагадаємо, що спроможна мережа надання медичної допомоги – це організаційно інтегрована сукупність надавачів медичних послуг, здатних забезпечувати надання якісної, комплексної, безперервної і орієнтованої на пацієнта медичної допомоги відповідно до соціально-демографічних характеристик населення, особливостей його розселення на відповідній території планування. 

Заява федерації профспілок України стосовно проекту Державного бюджету на 2020 рік

Трудові книжки стануть електронними – деталі законопроекту

Минулого тижня Міністр КМУ Дмитро Дубілет, заявив, що Уряд запускає в роботу законопроект і акти уряду, які скасують обов’язковість трудових книжок.

На сайті СПО профспілок оприлюднили для обговорення законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі”.

Під час укладення трудового договору громадянин буде зобов’язаний подати такі документи:

  • паспорт або інший документ, що посвідчує особу,
  • трудову книжку (у разі її наявності),
  • заяву про прийняття на основне місце роботи або за сумісництвом;
  • у випадках, передбачених законодавством, – документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.

Також в законопроекті зазначається:

1. Облік трудової діяльності працівника здійснюватимуть в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб. Можна використовувати й трудову книжку, якщо це передбачено колдоговором.

2. Що стосується місця роботи для застосування норми про мінімальний розмір ЄСВ, то основним місцем роботи будуть визначати те, яке вказане в поданій заяві (до відкликання) працівника та відомостях, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб.

3. Інформація з реєстру застрахованих осіб щодо періодів навчання осіб в закладах вищої освіти, а також здобутої ними освіти, набутого стажу надаватиметься роботодавцям за згодою застрахованої особи.

4. Запис про проходження стажування вноситимуть до реєстру застрахованих осіб в порядку, встановленому ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики.

5. Включатимуть до реєстру застрахованих осіб відомості про трудову діяльність працівників протягом п’яти років з дня набрання чинності вказаним Законом на підставі поданих відомостей.

Як підняти зарплати лікарям, медреформа у 2020 році та конфлікт у МОЗ: інтерв’ю міністерки Зоряни Скалецької

У Міністерстві охорони здоров’я думають над тим, як змусити центри сімейної медицини підняти зарплати лікарів. І чи потрібно це робити за допомогою “ручного” управління.Кошти в регіони даватимуть непропорційно, а відповідно до того, де є, а де ще немає інфраструктури, яку визначив уряд.На підготовку до другого етапу реформи в лікарнях є ще півроку.Вже наприкінці жовтня 2019 року суспільству покажуть гарантований пакет медичних послуг, які держава платитиме за наше лікування.

Успіх трансформації системи охорони здоров’я напряму залежить від місцевої влади.

Законодавство про місцеве самоврядування передбачає, що саме місцева влада відповідальна за забезпечення медичного обслуговування на відповідній території.

Місцева влада є власником закладів охорони здоров’я, НСЗУ – єдиним замовником і платником. НСЗУ є замовником, що оплачує закладам за медпослуги, які пацієнти отримують безоплатно. НСЗУ платить закладам кошти, а місцевій владі – дає можливості.

Це – тандемна робота Національної служби здоров’я України і місцевої влади. Саме вона обирає керівника медзакладу, який має налагодити роботу в новій системі, стежить за тим, щоб населення цієї території було задоволене медичними послугами.

На часі впровадження наступного етапу трансформації системи охорони здоров’я: передумовою цього є підготовка закладів охорони здоров’я до укладення договорів з НСЗУ в рамках впровадження програми медичних гарантій з 2020 року.

Забезпечити готовність медичних закладів до укладання договорів з НСЗУ – це завдання саме місцевої влади.

Основними кроками для трансформації медичного закладу є автономізація, комп’ютеризація та підключення до електронної системи охорони здоров’я.

Є вже дуже багато успішних прикладів взаємодії та співпраці НСЗУ та органів місцевого самоврядування. Ці кейси пов’язані з тими територіями, де місцева влада уважно ставиться до процесів трансформації у сфері охорони здоров’я. Там є надзвичайні успіхи.

Про це ми розповідатимемо щоп’ятниці. Читайте #НСЗУплюсМісцеваBлада разом з нами.

ПОДАРУЙ ЖИТТЯ ГЕРОЮ

З самого ранку в Лікарню Мечникова почали збиратись донори.
Анонсована акція “ПОДАРУЙ ЖИТТЯ ГЕРОЮ” проводиться в 18 раз. Від першого дня донора, який був проведений з початком бойових дій на Сході України, поділитись краплиною свого серця змогли понад 4 тисячі дніпрян! Читати далі

#КрокиТрансформації – Комп’ютеризація

У кожному з відділень спеціалізованої лікарні – щонайменше по комп’ютеру, підключеного до локальної мережі. Кожен лікар, кожна медсестра вправно володіють комп’ютером та можуть за необхідністю ввести потрібні дані. Мова не про футуристичний сюжет до фільму, а реальність 2020 року.

Виконати вимоги до комп’ютеризації закладів нескладно:

  • У стаціонарі має бути щонайменше одне комп’ютеризоване робоче місце на відділення. А для приймальних відділень при потоці пацієнтів більше 100 на добу – від двох комп’ютеризованих місць.
  • В амбулаторії має бути одне комп’ютеризоване місце у консультативному кабінеті та у кожного реєстратора в реєстратурі.
  • Параклінічні відділення також мають бути облаштовані щонайменше одним комп’ютеризованим робочим місцем.

Комп’ютеризація є другим важливим кроком, який мають здійснити керівники медзакладів. Це – обов’язкова умова на шляху трансформації і для укладання договору з НСЗУ. Комп’ютери стають таким самим інструментом в роботі лікаря та медсестри як фонендоскоп.

НСЗУ як замовник послуг буде здійснювати оплату на підставі виключно електронних даних.

Детальніше про кроки комп’ютерізації закладу – на нашому сайті https://nszu.gov.ua/academy/osnovni-kroki-2020/computerition.

Робіть #КрокиТрансформації разом з нами.